Чорна німецька вівчарка – ефектна зовнішність і високий інтелект

Чорна німецька вівчарка є підвидом німецької вівчарки. Ця собака виділяється не нестандартною зовнішністю, але своїм високим інтелектом і видатними робочими даними.

Блискуча шерсть, кольору воронячого крила, привертає погляди і увагу.

Якщо раніше німців з вугільно-чорною шерстю вважали чи не втіленням зла, зараз за таку рідкісну красу багато хто готовий віддавати великі гроші.

Порода німецька вівчарка була виведена в кінці XIX століття. Собак використовували для випасу худоби, охорони житла, службових цілей. Найбільш популярними забарвленнями в той час вважалися чепрачний і зонарний.

Чорні цуценята з’являлися на світ і тоді, але їх не пускали в розведення. Це призвело до того, що цуценята з вугільної шерстю стали народжуватися раз в декілька років.

Змінив ситуацію чорний пес Рональд фон Штанкенбург, який переміг на виставці в 1906 році. Його забарвлення дуже сподобалось публіці.

Німецькі вівчарки чорного кольору стали користуватися популярністю. Сьогодні серед всіх німців, вівчарки чорного забарвлення займають лише 3%, а тому дорого коштують.

1. В Австралії раніше вважалося, що повністю чорний пес – агресивний і лютий. Зараз же в Австралії вугільні німецькі вівчарки найбільш популярні.
2. Існують сніжно-білі вівчарки, але на відміну від чорних, їх забарвлення вважається відхиленням від норми. Білий пес не може брати участь у виставках і не допускається до розведення.
3. Німецькі вівчарки посідають третє місце серед найрозумніших порід в світі.
4. Під час Другої світової війни вівчарок активно використовували у воєнних діях, через що порода опинилася на межі вимирання.

За чорне забарвлення відповідає рецесивний ген, який може проявитися навіть через кілька поколінь. Вважається, що при виведенні породи були використані пси з чорною шерстю. Ця особливість передалася їхнім нащадкам.

У батьків будь-якого забарвлення з’являються повністю вугільні цуценята. У той же час навіть у двох чорних вівчарок не всі цуценята можуть успадкувати колір батьків.

Цуценята німецької вівчарки з вугільною шерстю народжуються у батьків наступних забарвлень:

1. Чорний і чорний.
2. Чорний і зонарно.
3. Чорний і Чепрачний.
4. Чепрачний і Чепрачний.
5. Зонарно і зонарно.

Чорні німці відрізняються від звичних на вигляд вівчарок не тільки кольором шерсті. В середньому чорні пси більші за своїх двоколірних родичів. Але в основному вони мають відповідати стандарту породи.

Стандарт передбачає дотримання наступних параметрів:

1. Тулуб має прямокутну форму.
2. Статура мускулиста, потужна.
3. Спина пряма з невеликим похилом.
4. Хвіст звисає, у нього плавний вигин.
5. Лапи потужні, округлої форми. Нігті мають темну пігментацію.
6. Голова широка, має клиноподібну форму.
7. Щелепа потужна. Прикус ножицеподібний.
8. Прямий ніс, мочка пігментована чорним.
9. Губи щільно зімкнуті, мають чорне забарвлення.
10. Очі карі, мигдалеподібної форми.
11. Вуха трикутної форми, підняті вертикально.

Як і інші німецькі вівчарки, чорні німці мають два різновиди: гладкошерстий і довгошерстий.

Довгошерста чорна німецька вівчарка виглядає найбільш ефектно. У неї менш виражений підшерсток, і більш довгий волос. Відмінною рисою є довга стирчаща шерсть на вухах і хвості.

Ген, який відповідає за велику довжину шерсті, рецесивний. Пухнасте щеня може народитися навіть у гладкошерстних батьків.

Самки мають більш витончену статуру і важать менше самців.

Зріст самки повинен становити 55-60 см, її вага не повинна перевищувати 32 кг. Зріст самця може коливатися від 60 до 65 см, а вага – від 30 до 42 кг.

Чорна німецька вівчарка відноситься до великих порід.

Характер у німецької вівчарки спокійний і врівноважений. Собака віддана тільки одній людині. Вона важко переживає розлуку зі своїм господарем.

Володіє охоронними якостями: на незнайомців реагує насторожено, але зайвої агресії не проявляє. У разі небезпеки готова кинутися на захист господаря, навіть якщо під загрозою опиниться його власне життя.

Інших домашніх тварин терпить.

Німця цілком можна завести тим, у кого живуть кішки або інші дрібні собаки. Але при цьому не варто забувати про соціалізацію вихованця.

Німецькі вівчарки люблять дітей. Вони не тільки не агресивні до малюків, а й піклуються. Німці готові стежити за дитиною і захищати її від будь-яких небезпек.

Забарвлення німецької вівчарки може змінюватися з часом. Ось чому не факт, що маленькі цуценята з вугільною шерстю по мірі дорослішання перетворяться в повністю чорних собак.

Гарантією не є навіть колір шерсті їх батьків. Остаточне забарвлення щеня набуває в 8 тижнів. До цього часу вугільний малюк може стати чорно-білим або чорно-сірих. Проте, від двох ідеально вугільних собак отримати повністю чорне цуценя ймовірність куди вище.

Перед покупкою щеня чорної німецької вівчарки потрібно оглянути. Неприпустима наявність плям будь-якого кольору. Очі можуть бути тільки карими. Вони повинні бути чистими і ясними.

Здоровий малюк не боїться незнайомої людини, проявляє до нього інтерес, але обережний. У цуценя повинні бути документи, які підтвердять його походження. У паспорті вказані зроблені щеплення.

У зв’язку з великою рідкістю чорних німецьких вівчарок придбати унікального цуценя можна в небагатьох розплідниках.

Зазвичай щеня переїжджає в новий дім в двомісячному віці. До того, як зроблені два перші щеплення, його не можна випускати на вулицю.

Перший час малюка доведеться годувати 5-6 разів на день. До чотиримісячного віку в раціон додають молоко, після досягнення цього віку дають нежирні кисломолочні продукти.

Для цуценя можна поставити невеликий вольєр, де малюк буде знаходитися, поки господаря немає поруч. Туди ж стелять пелюшку, на яку щеня зможе ходити в туалет.

У малюка має бути багато іграшок. Вихованням і дресируванням собачки займаються з перших днів його появи в новому будинку. Цуценя вчать відгукуватися на кличку, знати, де його місце, і поважати господаря, як главу дому.

Чорна німецька вівчарка – невибаглива і невимоглива тварина. Як і її родичі, пристосується до будь-яких умов утримання, тільки господар повинен враховувати особливості проживання на вулиці або в квартирі.

Існує два варіанти раціону для німців: натуральний, промисловий.

Найзручніший, але не найдешевший варіант, – готовий сухий корм. Перевагу віддають преміум і супер-преміум класу. Корми економ-класу неякісні і погано збалансовані. Вони можуть привести до хвороб шлунково-кишкового тракту.

Натуральний раціон повинен складатися на дві третини з нежирного м’яса (курка, телятина, індичка) і субпродукти.

Інше:

1. Овочі та фрукти.
2. Каші.
3. Зелень.
4. Нежирні кисломолочні продукти.
5. Морська відварена риба без кісток.

Навіть якщо пес живе на подвірї в приватному будинку він потребує вуличних прогулянок. Тим більше це стосується собак, що живуть в квартирі. У день пес повинен проводити на вулиці 2-3 години.

Вигулюють його не менше двох разів на день. Під час прогулянки можна гратися або займатися дресируванням і закріпленням команд.

Потрібно стежити, щоб пес нічого не піднімав з землі. Краще, якщо вівчарка гулятиме на повідку.

Чорна німецька вівчарка володіє високим інтелектом. Вона швидко вчить нові команди, працьовита. Не стане ухилятися від занять, буде старатися і слухатися господаря.

Під час дресирування краще більшою мірою використовувати заохочення. У німецької вівчарки хороша пам’ять. Якщо на неї накричати, вона довго не забуде образи. Лаяти вихованця потрібно спокійним і серйозним голосом. Бити собаку не можна.

Німецьких вівчарок часто використовують в службових цілях. В такому випадку собака проходить спеціальний курс дресирування.

Догляд за собакою полягає в дотриманні загальних правил гігієни. Два рази на тиждень пса розчісують. Довгошерсту чорну німецьку вівчарку розчісують частіше, щоб уникнути утворення ковтунів.

Під час линьки пса чешуть щодня. А ось купають собаку не частіше, ніж три рази на рік, інакше у вівчарки можуть з’явитися дерматити.

Декілька разів на тиждень протирають очі чистою ганчіркою. Вуха чистять у міру забруднення.

Раз в тиждень чистять зуби вихованця. З зубним каменем також допоможуть впоратися гранули сухого корму і спеціальні кістки з зоомагазинів.

Кігті найчастіше сточуються самі. Але якщо вони занадто відросли, їх кінчики акуратно обстригають.

Чорна німецька вівчарка – велика собака. Її можна тримати в квартирі, але доведеться приділяти дуже багато часу прогулянкам. До того ж приміщенню великий пес може завдати руйнування.

Ідеальним вважається утримання німця на вулиці в утепленому вольєрі. Три стінки вольєру роблять суцільними. Це захистить пса від вітру і протягів. Краще, якщо підлога буде бетонною.

Таким чином вихованцеві не доведеться ходити по калюжах і брудові після дощу. Вольєр роблять з кришою. Усередині ставлять утеплену будку. У ній пес зможе ховатися під час зимових морозів.

Перше щеплення щеняті роблять у віці 2 місяців. Йому колють комплексну вакцину. Через чотири тижні проводять ревакцинацію від тих же захворювань. Через десять днів після цього малюка випускають на вулицю.

Щеплення від сказу роблять після повної зміни всіх зубів – в 6-8 місяців. Наступного разу ревакцинацію роблять в 12 місяців.

Чорна німецька вівчарка славиться міцним здоров’ям. Як і всі собаки великих порід не дуже довго живуть – 9-12 років.

Чорна вівчарка має схильність до наступних захворювань:

1. Дисплазії тазостегнового суглоба.
2. Захворювань очей.
3. Захворювань серцево-судинної системи.
4. Запалення шлунково-кишкового тракту і завороту кишок.

Плюси:

1. Високий інтелект
2. Добре ставлення до дітей і інших домашніх тварин
3. Легко піддається дресируванню, завдяки чому широко використовується в службових цілях
4. Рідкісний і унікальний окрас

Мінуси:

1. Великі розміри, через що собаку складно тримати в квартирі
2. Сильний собачий запах
3. Гучний гавкіт

Чорна німецька вівчарка – розумна, красива і універсальна тварина. Через рідкісне забарвлення вугільні німці затребувані серед собачників.

Крім унікальної зовнішності вони можуть похвалитися прекрасним характером, здатністю до навчання, відданістю і низькою агресією. Люди ведуть активну роботу над збільшенням кількості цих незвичайних вівчарок.